Рукшинська сільська об'єднана територіальна громада

Чернівецька область, Дністровський район

Юридична консультація для мешканців громади.

Дата: 17.07.2020 10:53
Кількість переглядів: 1803

Поділ спільного майна подружжя.

Кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Поділ спільного майна подружжя може бути здійснено під час існування шлюбу, у процесі його розірвання, а також після розірвання шлюбу у добровільному або судовому порядку.

Згідно статті 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Відповідно до частин 2, 3 ст. 325 Цивільного кодексу України (далі ЦКУ) можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Слід розуміти, що майно подружжя може бути двох видів:

- загальне, яке було нажито спільно в період шлюбу і діляться між подружжям у рівних частках.

До майна, що належить подружжю на праві спільної сумісної власності відноситься:

  • майно, придбане за час шлюбу (за винятком речей індивідуального користування: коштовності, страхові виплати, премії, нагороди) рухоме і нерухоме майно, грошові заощадження, цінне обладнання;
  • прибутки отримані кожним із подружжя (заробітна плата, пенсія, стипендія та інші доходи);
  • речі придбані одним із подружжя для професійних занять (музичні інструменти, лікарське устаткування, оргтехніка тощо).

           - приватне, придбане до шлюбу або отримане в період спільного проживання у спадок, договором дарування тощо. Воно не підлягає розділу.

До майна, що є особистою приватною власністю дружини, чоловіка належить:

  • Майно, набуте до шлюбу;
  • Подароване або успадковане майно;
  • Майно, набуте за час шлюбу, але за особисті кошти
  • Житло, набуте за час шлюбу внаслідок його приватизації
  • Земельна ділянка, набута за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки.

Якщо подружжя перебувають у шлюбі, але проживає окремо, до приватної власності може бути віднесено все майно, придбане в цей період. При цьому, якщо фактично подружжя не проживає разом довгий час, позов про поділ майна може мати практичне значення тільки відносно майна, набутого ними раніше в шлюбі. Поділ майна без розірвання шлюбу припиняє спільну власність лише відносно набутого в минулому майна, але не виключає спільність майна, яке набуте буде в подальшому, оскільки шлюб зберігається.

Поділ майна подружжя, може бути проведений в добровільному порядку (шляхом укладання нотаріально посвідченого угоди), а також примусово (шляхом звернення до суду з позовом).

Добровільний поділ майна подружжя – передбачає досягнення відповідної угоди між подружжям. Волевиявлення подружжя про поділ спільного майна має бути засвідчено нотаріусом. Так, дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою, зокрема уклавши договір про поділ майна, що є у спільній сумісній власності. Якщо об’єктом поділу є нерухоме майно, тоді такий договір укладається у письмовій формі та підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню (ч. 2 ст. 69 Сімейного кодексу України).

Якщо між подружжям виникає спір щодо розміру належних їм часток, порядку або способу поділу спільного майна, то добровільний порядок поділу майна змінюється на судовий.

Поділ майна подружжя в судовому порядку здійснюється в два етапи:

  • суд визначає розмір часток чоловіка та жінки в праві на майно;
  • суд здійснює поділ майна відповідно до встановлених часток.

При визначенні розміру часток кожного з подружжя суд виходить з того, що відповідно до законодавств частки майна дружини та чоловіка є рівними. Це правило не змінюється і в тому разі, якщо один із подружжя не мав з поважних причин (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку.

Разом із тим, законодавство встановлює два винятки із загального правила щодо рівності часток подружжя в праві на майно. Відповідно до цього суд може зменшити або збільшити частку одного з подружжя. Суд може відступити від засади рівності часток і зменшити частку одного з подружжя, зокрема, якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім’ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім’ї. Також суд може збільшити частку в праві на майно того з подружжя, з яким проживають неповнолітні або повнолітні непрацездатні діти, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Після визначення судом частки кожного з подружжя в праві на майно здійснюється другий етап — безпосередній поділ майна подружжя відповідно до цих часток, які належать кожному з них. Законодавство передбачає певні способи поділу майна подружжя. По-перше, суд може винести рішення щодо поділу майна в натурі. Такий спосіб застосовується щодо подільних речей, тобто речей, які можна поділити без втрати їх цільового призначення. По-друге, суд може прийняти рішення про присудження майна одному з подружжя з покладенням на нього обов’язку надати другому з подружжя компенсацію замість його частки у праві спільної сумісної власності.

Окрім того, під час поділу майна подружжя треба визначитися з тим, що належить кожному з подружжя особисто. Адже таке майно не ділиться.

           І навпаки, майно, яке належало одному з подружжя, може бути віднесено до спільної сумісної власності, укладеною при реєстрації шлюбу угодою або визнано такою судом з тих підстав, що за час шлюбу його цінність істотно збільшилася внаслідок трудових або грошових витрат другого з подружжя. Наприклад, було здійснено ремонт в квартирі, яка була придбана до шлюбу.

          Якщо ж особи знаходяться у фактичних шлюбних відносинах, тобто проживають однією сім’єю без реєстрації шлюбу, то визнання майна таким, що належить на праві спільної сумісної власності відбувається шляхом встановлення факту проживання однією сім’єю у судовому порядку. Їх спільно нажите майно – спільна власність і питання про поділ майна повністю прирівнюється до поділу майна подружжя. Важливо, щоб чоловік і жінка, які проживали разом, не перебували в іншому шлюбі і вели спільне господарство.

 

Щоб отримати юридичну консультацію та роз’яснення з правових питань ви можете звернутись за попереднім записом до відділу «Хотинське бюро правової допомоги» Кельменецького МЦ з надання БВПД, що знаходиться за адресою: м. Хотин, вул. О. Кобилянської, 2А за номером: +380973285578, (03731)2-10-61; електронна адреса: khotynske@legalaid.cv.ua; скайп-зв’язок: live:khotynske, Хотинське бюро правової допомоги,0 800 213 103 – цілодобово.

В. о. начальника відділу

«Хотинське бюро правової допомоги»

Руснак Г.В.

Фото без опису

 

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій

Зареєструватись можна буде лише після того, як громада підключить на сайт систему електронної ідентифікації. Наразі очікуємо підключення до ID.gov.ua. Вибачте за тимчасові незручності

Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь