Рукшинська сільська об'єднана територіальна громада

Чернівецька область, Дністровський район

Юридична консультація для мешканців громади.

Дата: 17.07.2020 10:53
Кількість переглядів: 1737

Поділ спільного майна подружжя.

Кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Поділ спільного майна подружжя може бути здійснено під час існування шлюбу, у процесі його розірвання, а також після розірвання шлюбу у добровільному або судовому порядку.

Згідно статті 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Відповідно до частин 2, 3 ст. 325 Цивільного кодексу України (далі ЦКУ) можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Слід розуміти, що майно подружжя може бути двох видів:

- загальне, яке було нажито спільно в період шлюбу і діляться між подружжям у рівних частках.

До майна, що належить подружжю на праві спільної сумісної власності відноситься:

  • майно, придбане за час шлюбу (за винятком речей індивідуального користування: коштовності, страхові виплати, премії, нагороди) рухоме і нерухоме майно, грошові заощадження, цінне обладнання;
  • прибутки отримані кожним із подружжя (заробітна плата, пенсія, стипендія та інші доходи);
  • речі придбані одним із подружжя для професійних занять (музичні інструменти, лікарське устаткування, оргтехніка тощо).

           - приватне, придбане до шлюбу або отримане в період спільного проживання у спадок, договором дарування тощо. Воно не підлягає розділу.

До майна, що є особистою приватною власністю дружини, чоловіка належить:

  • Майно, набуте до шлюбу;
  • Подароване або успадковане майно;
  • Майно, набуте за час шлюбу, але за особисті кошти
  • Житло, набуте за час шлюбу внаслідок його приватизації
  • Земельна ділянка, набута за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки.

Якщо подружжя перебувають у шлюбі, але проживає окремо, до приватної власності може бути віднесено все майно, придбане в цей період. При цьому, якщо фактично подружжя не проживає разом довгий час, позов про поділ майна може мати практичне значення тільки відносно майна, набутого ними раніше в шлюбі. Поділ майна без розірвання шлюбу припиняє спільну власність лише відносно набутого в минулому майна, але не виключає спільність майна, яке набуте буде в подальшому, оскільки шлюб зберігається.

Поділ майна подружжя, може бути проведений в добровільному порядку (шляхом укладання нотаріально посвідченого угоди), а також примусово (шляхом звернення до суду з позовом).

Добровільний поділ майна подружжя – передбачає досягнення відповідної угоди між подружжям. Волевиявлення подружжя про поділ спільного майна має бути засвідчено нотаріусом. Так, дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою, зокрема уклавши договір про поділ майна, що є у спільній сумісній власності. Якщо об’єктом поділу є нерухоме майно, тоді такий договір укладається у письмовій формі та підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню (ч. 2 ст. 69 Сімейного кодексу України).

Якщо між подружжям виникає спір щодо розміру належних їм часток, порядку або способу поділу спільного майна, то добровільний порядок поділу майна змінюється на судовий.

Поділ майна подружжя в судовому порядку здійснюється в два етапи:

  • суд визначає розмір часток чоловіка та жінки в праві на майно;
  • суд здійснює поділ майна відповідно до встановлених часток.

При визначенні розміру часток кожного з подружжя суд виходить з того, що відповідно до законодавств частки майна дружини та чоловіка є рівними. Це правило не змінюється і в тому разі, якщо один із подружжя не мав з поважних причин (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку.

Разом із тим, законодавство встановлює два винятки із загального правила щодо рівності часток подружжя в праві на майно. Відповідно до цього суд може зменшити або збільшити частку одного з подружжя. Суд може відступити від засади рівності часток і зменшити частку одного з подружжя, зокрема, якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім’ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім’ї. Також суд може збільшити частку в праві на майно того з подружжя, з яким проживають неповнолітні або повнолітні непрацездатні діти, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Після визначення судом частки кожного з подружжя в праві на майно здійснюється другий етап — безпосередній поділ майна подружжя відповідно до цих часток, які належать кожному з них. Законодавство передбачає певні способи поділу майна подружжя. По-перше, суд може винести рішення щодо поділу майна в натурі. Такий спосіб застосовується щодо подільних речей, тобто речей, які можна поділити без втрати їх цільового призначення. По-друге, суд може прийняти рішення про присудження майна одному з подружжя з покладенням на нього обов’язку надати другому з подружжя компенсацію замість його частки у праві спільної сумісної власності.

Окрім того, під час поділу майна подружжя треба визначитися з тим, що належить кожному з подружжя особисто. Адже таке майно не ділиться.

           І навпаки, майно, яке належало одному з подружжя, може бути віднесено до спільної сумісної власності, укладеною при реєстрації шлюбу угодою або визнано такою судом з тих підстав, що за час шлюбу його цінність істотно збільшилася внаслідок трудових або грошових витрат другого з подружжя. Наприклад, було здійснено ремонт в квартирі, яка була придбана до шлюбу.

          Якщо ж особи знаходяться у фактичних шлюбних відносинах, тобто проживають однією сім’єю без реєстрації шлюбу, то визнання майна таким, що належить на праві спільної сумісної власності відбувається шляхом встановлення факту проживання однією сім’єю у судовому порядку. Їх спільно нажите майно – спільна власність і питання про поділ майна повністю прирівнюється до поділу майна подружжя. Важливо, щоб чоловік і жінка, які проживали разом, не перебували в іншому шлюбі і вели спільне господарство.

 

Щоб отримати юридичну консультацію та роз’яснення з правових питань ви можете звернутись за попереднім записом до відділу «Хотинське бюро правової допомоги» Кельменецького МЦ з надання БВПД, що знаходиться за адресою: м. Хотин, вул. О. Кобилянської, 2А за номером: +380973285578, (03731)2-10-61; електронна адреса: khotynske@legalaid.cv.ua; скайп-зв’язок: live:khotynske, Хотинське бюро правової допомоги,0 800 213 103 – цілодобово.

В. о. начальника відділу

«Хотинське бюро правової допомоги»

Руснак Г.В.

Фото без опису

 

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь