Пригородок

Розташований Пригородок на правому березі Дністра, за 6 км від районного центру, за 29 км від залізничної станції Кам’янець-Подільський. Населення села нараховує 860 чоловік. Сільраді підпорядкований населений пункт Орестівка.
На східній околиці села, в урочищі Калинівка, на межі між Дністром і його протокою Варницею, розташоване давньоруське селище Х-ХІІІ ст. Можливо, від слова „городище” і пішла назва села. В багатьох документах минулого (особливо ХУШ-ХІХ ст.) село згадується як Пригород. Тому, скоріше за все, назву села слід пояснювати як пригород м. Хотина.
В центрі села, в урочищі Цвинтар, на десятиметровій терасі Дністра, розташоване
слов’янське поселення УІ-УІІ ст. Під час досліджень тут також виявлені давньоруські поховання ХІІ-ХІІІ ст. Ранньослов’янське поселення черняхівської культури (ІІ-У ст. н. е.) відкрите в урочищі Калинівка.

У Х-ХІ століттях територія села перебувала у складі Київської Русі, пізніше відійшла до Теребовлянського, а потім – Галицько-Волинського князівства. Після розпаду князівства – село перебувало в складі Молдавського князівства, яке після 1538 року опинилось в залежності від Османської імперії. Захоплення турецькими загарбниками Хотинського цінуту привело до створення тут мілітаризованої зони – райі, яка безпо-середньо управлялась зі столиці Туреччини.
Вперше село Пригородок згадується в писемних джерелах 1456 року.

У квітні 1944 року бійці 1318 полку 163 стрілецької дивізії визволили Пригородок від німецько-фашистської окупації. Чоловіки села брали активну участь в розгромі ворога. 105 односельчан загинули смертю хоробрих на різних фронтах війни. Вдячні односельчани збудували їм в центрі села пам’ятник, де викарбовано імена полеглих. Ще 52 особи села померли в роки голодомору 1946-1947 рр.
1947 року в Пригородку був організований колгосп „Перше травня” (голова М. Ф. Боднарюк). Артіль мала 2140 га землі. Головний напрям – зерново-буряківничий. Пізніше колгосп було реорганізовано у радгосп.

Після розпаювання землі радгоспу не стало, а свої паї селяни здали в оренду районному управлінню сільгоспхімії. Є одне фермерське господарство (керівник П. А. Білівський) на все село.
Жителі села Пригородок – працьовиті, трудолюбиві люди. Своєю наполегливою працею вони змогли виживати в усі роки, а тим більше тепер. Вирощуючи ранню капусту, перець, помідори, розсаду і реалізовуючи на ринках області, Поділля і Тернопільщини, вони одержують прибутки для утримання сім’ї, свого господарства.
До послуг трудівників села діє загальноосвітня школа І-ІІ ст., клуб, філія районної централізованої бібліотечної системи, ФАП, магазин, кафетерій, православна церква. Багато жителів села здобули вищу освіту (вчителі, лікарі, агрономи, державні службовці) і працюють в різних галузях.